Найдобріша команда КВН
Головна » 2009 » Жовтень » 18 » А нам скоро вже 3 роки!!! Згадуємо як все було...частина перша)))
А нам скоро вже 3 роки!!! Згадуємо як все було...частина перша))) | 01:49 |
| Хто з нас не ділить своє життя на певні відрізки часу, якими легше
вимірювати прожите, сортувати спогади і надавати особливого значення?
По-типу: дитсадок, школа, унівєр і так далі))) Тому слова –
«перший курс» у всіх викликають
схожі асоціації і емоції))) а для нас слугують відправним пунктом в
історії нашої команди. Воднік, факультет менеджменту, ще ніхто нікого не знає, ні по імені, ні по можливостям…якраз час проводити анкетування і дізнаватися про приховані таланти і ще жевріюче бажання молодих людей робити щось добре і корисне). Звичайна незрозуміла лекція, посеред якої в аудиторію приходить зрозуміло хто, змушуючи всіх ще швидко і дисципліновано вставати, і один незнайомець, нормально кажучи – заступник декану і Алексіюк Руслан Іванович, який для нас ще перших тижня два був «чуваком, що всіх збирає»))). На маленьких листочках ми заповнили анкету, вказавши хто чим хотів би займатися. По наївному максималістському настрою, я написала і КВН, і театральний гурток, і танці, а так як заняття відбувалися приблизно в один час, то я потрапила…..нє, не на КВН, а на танці))) Хоча добре пам’ятаю, що на перші збори квнщиків прийшло чимало бажаючих, а наступного разу прийшла і я. Ми розказували хто чим займався в шкільні роки, хто що вміє, і якщо чесно, я абсолютно не пам’ятаю чи був на тих зборах хтось з нинішнього складу команди). Кожного разу люди змінювалися. Нам добре пояснили, що скоро з усієї навали ентузіастів залишаться одиниці, а це додавало заняттю певних рис реаліті-шоу, ніби… «ну-ну і скільки ти протримаєшся?»)))  Пам’ятаю, що початковою грою було складати гуртом віршик, дописуючи до фрази попереднього гравця свою, а також земля-повітря-вода, де треба було швидко думати і згадувати представників живої природи))). Кількість репетицій мала намір наблизитися до десятка. А я мала намір займатися квном, тому регулярно після танців залишалася вже й на репетицію КВН. Уже був Макс і ніби-то Пашка. Інколи приходили Яник і Пашка Гілко (ха, я з ними в школі вчилася, як же не згадати). Пам’ятаю, як прийшла Машка!(насправді вона була і першого разу, але в моїй пам’яті вона з’являється пізніше разом з Ольою Дегтяр). В ході репетицій ми нарешті почали запам’ятовувати як звати (тихеньким голосом: «он от того мальчіка, що стоїть біля того, якого знає та дєвочка, з якою ти сьогодні прийшла, Юля…» -«ей, я не Юля» -«...ой вибач, переплутала»))). Також дізналися, що Руслан Іванович буде називатися Патроном, як його охрестила КОМА. Йшов час і в нас формувався вже більш-менш сталий склад команди, при чому навіть зі спортсменами, як Сірьожка, Ксюха-сосіска і Катька-баскетболістка))). Ще було дві дівчинки - Іра і Оксана. Отаким ось складом ми заучували не свої жарти, знайомилися і радилися з «Комою» і «Сестрами по розуму», слухалися і уважно слухали Патрона, а також готувалися до дуже відповідального дійства, як День Факультету. А я по-своїй наївності зробила одну річ, яка до цього часу не залишає мене – я завела блокнот для жартів, з того часу офіційно вважаюся писарем команди. До речі той перший зошит в мене є і його дуже кумедно почитувати)...(далі буде))) | |
| Переглядів: 864 | Додав: SHALUNYA | Рейтинг: 0.0/0 | | |
| Всього коментарів: 1 | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
