Тепер власні роздуми:cвjє перебування у Львові я розпочав із символічного гімну: "Ну привіт, земле Василя Васильціва". Зустріли тепло (погода теж хороша),поселили прост ов центрі Львову в хорошу квартиру. Жили ми прекрасно разом із Фа-Ва-Ву-шніками, тусили,відпочивали, їли та пили теж разом з ними) Усі були в захваті відмісця нашого проживання, адже то був самий центр біля пам"ятника Данилу Галицькому.
Далі я, Маша та Паша пішли пішки з центру на залізничний вокзал зустрічати Зіну та Олю, які приїхали пізніше... ібо навчання то святе і граніт науки дуже смачний - пари пропускати не можна!... йшли довго і важкувато, але приємно і з жартами... Паша спробував роль такого собі Сусаніна, але на цей раз вдалу, привів нас до місця призначення без проблем і тому не отримав від мене за це ляща, молодець! Далі ми усі зібрались і поїхали на дивному трамваї до Міського Палацу Культури ім. Гната Хоткевича, де ми проходили редактуру (останні між іншим) в славнозвісного Миколи Миколайовича. Деякі команди виходили після редактури стомленими від того, що занадто довго вже перемивали тм матеріал... але не тут то було - ми зайшли на редактуру веселі якісь... аж незвично. Редактура пройшла успішно, практично нічого не вирізали - тому вийшли ще більше задоволені. Далі... далі прогон на сцені, які, доречі, зробили аля сцена в АМІКу, ну звісно трішки гірше: постелили щось типу ламінату, якиє є звукоізолюючим) Після редактури ми усі разом із ФАвавушніками та Проффесором пішли відпочивати та гуляти - "усьо біла на пазітіффє". Зустріли БАНАНА та САНЮ, які приїхали за нас повболівати,звісно, слідуюючи добрій традиції приютили їх у нас вдома, накормили та напоїли. Вночі прийшов Професор і гарно мене попросив поставити свій телефон на зарядку... оскільки я був сонним - то логічно було б,щоб я матюкнувся і ліг далі спати, але Професор був настільки веселим та усміхненим, що уся моя "злість" вмить випарувалась)
Далі був РАНок. Усі приводили марафєт, снідали різні мівіни і пили чай без цукру. МИ вирішили піти у славнозвісну Львівську ПУЗАТУ ХАТУ, в яку я своїх дівок і Пашу вже вкотре намагаюсь витягнути, звісно ми дійшли туди петляючи, адже навіть самі корінні Львівяни точно не завжди правильно вказували шлях... У нас в Львові вже стало доброю траицією ходити кругами та петляти))) УВАГА-шукаємо ДжіПіеС по Львову, бо так діло далі не піде). Наступною послідувала пригода під кодовою назвою "БОМБА і мувімейкер"-тобто наші друзяки і подружки з БОМБИ знімали відео,в кому жіноча полоина АБЗАЦу повинна 
була підіграти.Ну що ж... відіграли, оримали дівки свої гонорари та оскар, а ми з Пашкою як режисери та ПР-менеджери свої лаври. За усіми цими пригодами слідувало повернення в нашу "лачугу" як я її назвав, де ми зкоперувались із Фававушніками і вирішили їхати до МПК ім.Гната Хоткевича. Там пи пройшли ряд прогонів на сцені та ще один етап редактури, після якого нм нічого (і слава Богу) не вирізали.
Далі урочиста частина - виступ та гала-концерт. І так... усі команди на сцені, ні пуху ні пери, усі посилають ведучого ДО БІСА і йдуть готуватись. Ми виступали другі у першому блоці, відразу за Львівськими Єталонівцями. Виступ особисто для мене здвся вдалим та позитивним, а головне на емоціях та драйві. Зал шикарно реагував на жарти, за що йому величезне дякую! Настільки теплого залу я ніде не бачив, як не у Львові. Отже, за час нашого виступу неодноразово зривали шквальні емоції та аплодисменти із залу. Далі слідувала розминка: на мою думку вона у нас вдалась посередньою, щось мені не дуже. Звісно не провальна, але і не "ахті" як каже моя бабця. Що не дуже мподобалось - так це те,  що 6 команд готували по 2 запитання і відповіді + ще запитаня із залу... розминка явно 
затягнулась.Ну все.. запкінчилась розминка, ми собі спокійно пішли за куліси, відвиступав другий блок, виступили ФаВаВу-шніки (як на мене-то досить нормально, вдало). Далі усі команди на сцену і оголошення результатів... в підсумку ми виявились ТРЕТІ...ві-ху.. УРА, радість та емоції. Відразу не тікаючи далеко відбувся ГАЛА концерт за участю тих самих команд,але вже без камер, трішки з іншим залом...тобто при більшому 
неформалітеті.Вже усі знали результати,але всеодно виступалось весело та легко і знову 
переповнений зал весело та бадьоро реагував на наші жарит та жарти інших команд.
ВСЕ, фінал, закінчення ГАЛА-концерту і ми знаходимо хлопчика чи то вже мущину з ДжіПіеС-ом по Львову: Дєню Мортала з БОМБИ. От ми вже напівмертві від втоми дійшли до "лачуги", але пригоди мої та Машкині не завершились-ми пішлии за їжою, аже усе вже поїли(. Звісно традиція блукати та петляти тут не була зайвою... зрештою ми годину шукали в ценрі Львову о 1 годині ночі ПРОДУКТОВИЙ магазин)  І ми як месії для решти АБЗАЦу приносимо хавку, усі дружно вечеряємо о 2 годині ночі і лягаємо спати.З самого ранечку ми дзвонимо шановному Юрію Рихлику з Нового Проекту,який постійн онас у Львові виручає,щоб віддати йому ключі і спокійно поїхати на залізничний вокзал. Приїздим туди за 10 хв до відправлення електирчки,купуєм квитки, сідаєм та їдемо на нашу РІДНУ Рівненську землю.
Ну от практично і все, що дозволила мені написати моя хвора фантазія, не менш хвора пам"ять та гопніки, які зараз тримають пістоет у моєї скроні, щоб я писав правильно. За дану статтю хочеться подякувати УКРАЇНСЬКІЙ розкладці клавіатури)
ПС-усім хочеться подякувати за хороші емоції,Рихлику за гостинність, КВН Галичини за ігри, ФаВаВу-шнікам та Професору за компанію, Андрюсі за художню майстерність, Заню за іспалнєнія, Тарасу за бороду, Банану та Сані за підтримку, а також НЛО за квіти та смс-ки)
ППС-за час нашого перебування у Львові не один гопнік не постраждав...ну вибачте,злошили...)